Створивши сім’ю і народивши дитину, мами з татами думають, що вони все знають і все вміють, але на ділі все не так-то просто. Багато батьків роблять за дітей те, що робити категорично не можна. Найчастіші шибки у вихованні дитини, або що можна робити за дітей? Ось такі категорії:

Домашнє завдання

Великою помилкою є з першого по десятий клас робити домашнє завдання разом з дітьми. На користь підлітку це не піде.

Тут говорить внутрішній страх мам, коли вони хочуть, щоб їх дитина була найкращою і успішним, тому вони сидять з ним з ранку до вечора, а іноді і просто роблять домашню роботу замість чада. Але як же змусити тоді малюка бути дисциплінованим і посидючим?

Повністю контролювати дитину потрібно тільки в перший рік навчання, ну а потім треба з малюком домовитися і тільки перевіряти домашнє завдання, виділивши для цього певні години.
Потихеньку звикнувши до цього ритму і способу життя, дитина навчиться самостійності, а свої п’ятірки і двійки він буде знати, за що отримав.

Переадресовані питання

Є ще така не найкраща звичка у дорослих відповідати на питання замість дітей. Наприклад, дитини про щось запитують, а мама машинально за нього відповідає. Це здається нешкідливим, але потім, ваш син або дочка, ставши дорослою людиною, не зможе відповідати за себе та за свої вчинки.

Якщо на питання дорослого малюк соромиться відповідати, то тут важливо вміння делікатно підказати йому початок відповіді, а все інше нехай говорить він, єдино, дорослому потрібно вміти тримати себе в руках і бути терплячим. Надалі цей навик допоможе людині сподіватися на себе, адже мама з татом не завжди бувають поруч.

Вибір друзів

Друзі для дитини дуже важливі і грубо втручатися у сферу дитини, без поважної причини, дуже велика помилка дорослих. Поки діти маленькі, батьки беруть їх з собою всюди, куди б не пішли, і це цілком природно, не залишать ж адекватні батьки трирічної дитини вдома без нагляду?

Ну а потім, коли діти досягли вже дванадцяти, тринадцяти років, змушувати їх дружити з дітьми своїх друзів не так-то й розумно і правильно. Інша справа, якщо хлопці хочуть самі дружити чи їм цікаво один з одним, але якщо у них щось не заладилось, то нічого страшного, завжди знайдуться інші хлопці, не гірше цих, треба тільки дорослим бути уважними в цьому питанні, і ненав’язливо спрямовувати своє чадо в потрібний напрямок.

Іншою помилкою дорослих буває, коли вони втручаються у конфлікт дітей з однокласниками. З одного боку, батьківські почуття штовхають їх захистити свою дочку або сина, але в очах однокласників така дитина явно втрачає свій авторитет, стає «ябедою», а іноді і ізгоєм.

Порадити батькам тут можна тільки одне — терпіння. Потрібно дати дитині відповідні вказівки, а самим відійти в сторону і чекати. Чекати, коли дитина навчитися відстоювати свою думку і сам вирішувати свої маленькі проблеми.

Конфлікти з учителем

Ніколи не можна принижувати авторитет вчителя або вихователя в очах дитини. Якщо це станеться і учень розчарується в свого вчителя, то це погано позначиться не тільки на психіці дитини, але ще і на навчанні. Він не буде засвоювати пройденого матеріалу, до того ж буде щосили грубити педагогу.

Що можна робити в таких випадках? По-перше, не згадувати вчителя будинку в негативних висловлюваннях, навіть якщо він не по душі батьків. Потім, ніколи не треба сваритися з педагогом із за оцінки, учитель завжди зможе довести, що дитина відповів на виставлений їм бал.

Але бувають ситуації, коли дійсно потрібно щось терміново вирішувати. У цьому випадку, розмова неминучий, але він повинен проходити в культурній та ввічливій формі, причому добре, якщо сама дитина буде при цьому присутній. Це навчить його спілкуванню з людьми в подальшому.

Помилки у вихованні дитини, або що можна робити за дітей — висновок один. Завжди слід дотримуватися позиції: що дитина може зробити сам повинен робити сам. Батьки можуть лише підказати або трохи допомогти. З часом дитина навчиться оцінювати ситуацію і самостійно знаходити правильний вихід з неї.