СДУГ, або синдром дефіциту уваги і гіперактивності, — це поведінковий розлад, властиве в першу чергу дитячого віку і зустрічається приблизно у 5-6% дітей. З них СДУГ частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток, і у міських дітей ніж проживають у сільській місцевості.
Як виражається СДВГ?
Зміст:
- 1 Як виражається СДВГ?
- 2 Причини СДУГ
- 3 Міфи про СДУГ
- 4. Що робити, якщо у дитини СДВГ?
- 5 Гіперактивний дитина — Школа доктора Комаровського
Можливими симптомами цього захворювання є:
у дитини викликає великі складності концентрація на одному предметі/занятті – він постійно перемикається між різними;
дитина не може зосередитися і уважно сприймати інформацію протягом тривалого часу, легко відволікається;
дитина неорганізований, забудькувата;
дитина насилу контролює свої емоції і бажання, імпульсивний, постійно в русі – часто безглуздому і хаотичному;
дитина може бути неслухняним, дратівливий або навіть агресивний;
можливі затримки мовного розвитку.
Причини СДУГ
Причини розладу досі є предметом бурхливої полеміки і однозначно не встановлені. Проте можна виділити кілька теорій, з якими згодні практично всі дослідники.
Існують генетичні фактори, що сприяють формуванню СДУГ. Однак проявляться вони чи ні в чому залежить від інших факторів.
Можуть зіграти роль особливості перебігу вагітності та пологів у матері. Захворювання, перенесені матір’ю, вживання алкоголю і певних лікарських препаратів, кесарів розтин, важкі і затяжні пологи з ускладненнями можуть спровокувати органічні розлади у дитини.
Негативні умови і впливу в постнатальному періоді, такі як, наприклад, несприятливі умови в сім’ї, погана екологія чи харчування, погана соціалізація дитини, не можуть стати причинами синдрому, але можуть викликати сильні ускладнення його протікання.
Міфи про СДУГ
Оскільки серйозні дослідження цього синдрому почалися не так давно, він встиг оточити себе численними міфами. Варто згадати найпопулярніші з них.
Періодично можна зустріти думку, що, мовляв, все це несерйозно — дитина просто шкідливий, розпещений, неслухняний або невихований. Ні, СДУГ – це дуже серйозне медичне розлад, який потребує лікування, іноді навіть медикаментозного, і в жодному випадку не є просто рисою характеру або особливістю поведінки.
Також можна почути, що СДУГ зараз мало не у всіх дітей, і все з-за комп’ютерів і планшетів. Це теж невірно. Звичайно, діти зараз інші: з комп’ютерами знайомляться рано, і свої особливості сприйняття це накладає. Однак так званого «клиповому мислення» (коли людина не здатна довго концентруватися на одному занятті, читати довгі тексти, робиться звичний до постійної «зміну кадрів») схильні навіть дорослі. І це не має ніякого відношення до клінічної картині СДУГ.
Існують дві протилежних, але однаково неправильних точки зору на те, що з цим синдромом робити. Перша – дитину треба виховувати, а то взагалі б йому ременя. Друга – він хворий, можна на все закривати очі, жаліти і прощати. В обох випадках подібні дії можуть привести до дуже негативних наслідків. Правда полягає в тому, що дитина з СДУГ – хворий. Проте ні в якому разі не можна таврувати його хворим, говорити йому про це і поводитися з ним, як з хворим. З іншого боку, там де звичайного дитини дійсно можна повиховувати, з дитиною з синдромом так не вийде, оскільки він просто не завжди може себе контролювати і багато робить не спеціально.
Читайте також: Аутизм у дітей ознаки, симптоми, діагностика, лікування
Що робити, якщо у дитини СДВГ?
Як би банально це не звучало, але в даному випадку краще звернутися до фахівців: лікарів і психологів, що спеціалізуються на СДУГ. Важливо розуміти, що це серйозний розлад, і займатися лікуванням своєї дитини самостійно може бути небезпечно, як і у випадку з будь-якою іншою хворобою.
Фахівці зможуть встановити клінічну картину СДУГ, виявити і спостерігати протікання розладу, навчать батьків, як вести себе з дитиною і як полегшити його життя. Також в деяких випадках може призначатися медикаментозне лікування.
Гіперактивний дитина — Школа доктора Комаровського
