У молодшому шкільному віці закладаються головні основи становлення особистості. У дитини формується воля до знань, прагнення до самопізнання, ставлення до колективу, закладаються основи майбутнього характеру. Вплив навчання на розвиток особистості школяра має спілкування з дорослими, вчителями, взаємини з однокласниками, атмосфера в будинку і вміння сприймати нову інформацію.

Вплив навчання на розвиток особистості школяра

Морально-етичне ставлення до життя у дитини формується ще задовго до шкільного віку. Зазвичай навички прищеплюють батьки. Дитина навчається слідувати певним нормам і правилам:

  • вчиться вести себе в суспільстві,
  • у школі,
  • на вулиці.
  • Починає розрізняти, як спілкуватися з ровесниками, а як з дорослими людьми.
  • Поняття моралі у школярів молодшого віку стає багатшим до третього класу. Звичайно, судження засновані на власному досвіді, або конкретних роз’яснень батьків і вчителів. Діти вже з успіхом можуть аналізувати вчинки інших людей, висловлювати свою думку і давати цінні поради. Саме тому дуже важливо в 7 років відправити дитину в школу. На даному життєвому етапі становлення особистості спостерігається різкий стрибок: якщо дитина раніше був безтурботним, примхливим, байдужим, то тепер він із задоволенням відвідує школу, робить уроки і знаходить собі нових друзів.

    Учні молодших класів зазвичай бадьорі і життєрадісні. Вони досить комунікабельні, чуйні, довірливі і справедливі. Найчастіше, у них можуть виявлятися такі риси, як примхливість і упертість. Як правило, це є наслідком недостатнього сімейного виховання. Дитина швидко звикає, що вдома йому завжди у всьому потурають, гладять по голівці і не примушують ні до якої роботи.

    У школі ж все виходить навпаки: на дитину покладена величезна відповідальність за вивчення уроків, пізнання нового матеріалу і вмінню вести себе в колективі. Такі суворі правила і норми дитина не завжди готовий приймати. Іноді такі діти відрізняються брехливістю, бурхливою фантазією, небажанням розповідати батькам про свої проступки, боячись бути покараним.

    Оскільки у дітей молодшого шкільного віку тільки починається етап формування особистості, негативні моменти можна усунути. Психологи рекомендують практикувати ігри і привчати дитину до праці.

    Процес навчання дошкільнят

    Гра є основним видом діяльності дитини дошкільного віку. Вона характеризується наявністю діяльності. Їй властиві мета, мотиви, засоби реалізації та результат. У процесі гри дитина розкривається як особистість. Можна побачити його волю, почуття, емоції, інтереси. У грі дитина активно говорить і керується своїми знаннями.

    Варто звернути увагу на важливий момент — як любить грати дитина 1 або в колективі, як він проявляє себе під час ігор: любить бути лідером чи підкоряється іншим гравцям в ході гри. Дитина переживає різні емоції і почуття, отримує задоволення і досягає певних результатів, долаючи труднощі.

    Малюкові дуже важко перебудуватися з ігрової форми навчання на шкільну програму. Прийшовши в школу, сівши за парту йому цікаво абсолютно все. Він із задоволенням виконує вказівки вчителя, але психологічно — він залишається ще маленькою дитиною, який, як і раніше, сприймає все як гру.

    Початкова школа для дитини — це теж свого роду гра: він самостверджується, змагається з однокласниками у спритності, кмітливості, осягає перемоги і дізнається невдачі. Завдання вчителя навчитися використовувати гру як засіб для розваги дітей, але в теж час гра може стати невід’ємною частиною пізнавального процесу. Ігрова діяльність розвиває:

  • увагу;
  • пам’ять;
  • мислення;
  • уява;
  • пізнавальні процеси.
  • Під час гри діти зосереджені, краще запам’ятовують інформацію.

    Розвиваючі ігри — важливий процес навчання для дітей

    Для розвитку школярів та формування навичок, потрібно застосовувати наступні ігри:

    • Гра може бути сюжетно-рольова, там, де дитина вчиться жити життям дорослих, зображують догляд за дітьми, домашня праця, свята.
    • Рухливі дуже важливі для задоволення потреб зростаючої дитини. Вони надають сприятливий вплив на загальне самопочуття і настрій, створюють позитивний фон для фізичного розвитку дитини.
    • Дидактичні ігри спрямовані на розвиток логіки, мислення.
    • Гра з предметом вчить дитину порівнювати, знаходити подібності або відмінності предметів. Такі ігри вирішують основні завдання, спрямовані на порівняння в класифікацію предметів.
    • Настільні ігри вимагають великої посидючості. В ході гри розвивається логіка і вміння з окремих картинок складати предмет.

    Дітей молодшого шкільного віку важливо привчати до трудової діяльності. Трудитися – не значить виконувати фізичну роботу. Це може бути спільна виріб, або допомога мамі у прибиранні. Головне, щоб дитина виконував роботу з задоволенням. Під час роботи у дитини формуються такі навички, як:

  • посидючість;
  • відповідальність;
  • впевненість у собі;
  • досягнення мети.
  • Довірте дитині відповідальне завдання, яке він повинен виконувати щодня, наприклад, складати взуття в передпокої або протирати пил в своїй кімнаті. Виробляючи навик, ви навчите дитину добиватися своїх цілей в житті і не боятися труднощів.

    Вплив навчання на розвиток особистості школяра відбувається в молодших класах, в середніх та старших. Виробляються навички, які необхідні людині на всіх етапах життя. У формуванні особистості дитини важливу роль відіграють численні фактори. В сукупності вони є невід’ємною частиною виховання. Ну і, звичайно, не варто забувати про те, що головне для малюка – сім’я та психоемоційна обстановка в будинку. Там, де панує любов і взаєморозуміння, виростають справжні особистості, яким не знайомі брехливість, злість і заздрість.