У питаннях виховання самостійності батьки часто припускаються протиріччя. Поки діти маленькі і не всі вміють робити швидко і добре, що батьки воліють зробити за них. Одягнути, взути, зібрати іграшки. Так швидше і легше. Але ось діти підросли і батьки чекають, що діти більш самостійні, але ті не дуже до цього прагнуть. Як уникнути цього протиріччя?Як навчити дитину самостійності, поради батькам коли і з чого починати.

Є тільки один шлях: терпляче виховувати самостійність в дитині. Самостійність проявляється не лише в діях і вчинках, але в прийнятті рішень.

Починайте з привчання побутової самостійності

  • Догляд за собою.
  • Догляд за речами.
  • Зміст своїх речей в порядку.
  • Наведення порядку серед своїх речей, у своїй кімнаті. За потреби можете продовжити список.
  • Існує кілька правил, які треба враховувати, займаючись вихованням дітей.

    Правила виховання самостійності і відповідальності

  • Виховання самостійності у дитини починається з моменту народження. Немовля навчається деякий час знаходитися один (під непомітним для нього контролем). Нехай він звикає знаходити для себе цікаві речі, спостерігати, слухати. Чим дитина старша, тим більше можна дати йому можливість побути одному і знайти для себе розваги та заняття. Вже до року дитина здатний дуже довго займатися чимось самостійно.
  • Всі батьки втрачають сприятливий момент для формування самостійних навичок у дітей в період: «Я – сам!» Треба набратися терпіння. І дати дитині можливість робити самому все, що він може і навіть не може. Це самий благодатний період, коли дитина сама хоче навчитися робити все самостійно. Ніколи не одягайте дитину, а допомагайте йому одягатися, ніколи не прибирайте за нього іграшки, а допомагайте йому це робити.
  • Наступний період можна назвати: «Порядок і ще раз порядок». На це буде потрібно не один рік. Але треба привчити дитину до всіх процедур і дій, які необхідні для догляду за собою, своїми речами. Необхідно привчити дитину робити просту домашню роботу (полити квіти, помити чашку, поставити на місце стілець, прибрати на місце книги).
  • Але на цьому виховання самостійності не закінчується. Начебто ваша дитина вміє бути акуратним, доглядати за собою та своїми речами, допомагати по дому. Але треба навчити найголовнішим якостями: вміти самостійно прийняти рішення і відповідати за результат його.

    Вміння самостійно прийняти рішення

  • Почнемо з того, що в будь-якій ситуації треба надавати дитині можливість вибору. Щоб підвищити впевненість дитини, треба показати йому ті можливості, які він має для цього. Навчіть дитину бачити наслідки свого рішення. «Ти можеш витратити гроші на морозиво, але тоді тобі не вистачить на подарунок другу». «Ти можеш піти гуляти прямо зараз, але потім тобі доведеться прибирати свої речі. Вирішувати тобі, що ти зробиш у першу чергу». «Вирішувати тобі!» — ось магічна формула, яка налаштовує весь час приймати рішення самостійно.
  • Надайте дитині самостійність у деяких областях його особистого життя. Як раціонально розподілити час. Що носити, який одяг купувати. Скільки часу витрачати на прогулянки з друзями, комп’ютерні ігри, підготовку уроків. Не чекайте, що він буде робити ідеально. Але наберіться терпіння. Свої помилки він повинен помітити сам. Ось тоді обговоріть з ним ці помилки, порадьте, як краще зробити.
  • Обов’язково плануйте важливі і великі справи разом з дитиною. Обов’язково порадьтеся про те, коли краще займатися приготуванням уроків, коли і які гуртки та секції відвідувати. Коли і куди поїхати на канікули. Якщо дитина сам прийме те або інше рішення, то буде прагнути його виконати, так як він відчуває його своїм.
  • Ухвалювати правильне і відповідальне рішення дитина вчиться і під час гри. Навчіть його справедливості та відповідальності.
  • У формуванні навичок самостійності відіграє наиглавнейшую роль режим дня. Вміння планувати день, підтримує дитину навіть у найскладніших ситуаціях. Але привчати до виконання режиму дня можуть тільки ті батьки, які самі вміють планувати свій час.
  • Дуже важливо виховати у дитини самостійність, уміння приймати рішення і відповідати за свої дії. Така людина ніколи не піддасться шкідливому впливу з боку інших.