Системне забезпечення програмами вирішує питання, поставлені для персонального комп’ютера. Це просто група програм. Програмна конфігурація – це те, з чого складається програмне оснащення.
Взагалі програмне забезпечення (ПЗ) можна розділити на три загальні види:
Відповідно, кожен виконує свої функції.
Системне оснащення – це програми для спільного використання. Вони виконують додаткові функції: обслуговують диски, перевіряють дієздатність окремих елементів комп’ютера, драйвера. Наприклад, це будь-яка операційна система (ОС – Linux, Windows Vista), драйвера для будь-яких пристроїв (принтер, відеокарта), управління файлами (Total Commander).
Прикладні програми – це може бути редагування тексту (Блокнот, MS OFFICE), малювання картинок (Paint), обробка інформації (бази даних різної складності).
Інструментальні програми – це складні і часто важкі програми для написання майбутніх програм за допомогою мови програмування Microsoft Visual C#).
Системне планує і керує поставленими питаннями, виробляє введення-виведення. Всі операційні системи завантажуються за допомогою ОЗУ (оперативної пам’яті), коли включається комп’ютер.
Norton Commander та схожі програми – це програми-оболонки. Вони більш пристосовані для використання, ніж командний рядок DOS.
Є також так звані оболонки, які створюють графічні сполучні ланки (інтерфейси). Існують всім корисні утилітки. Ці програми зазвичай мають невеликі розміри.
Сюди входять:
- будь антивірусне ПЗ і програми для створення запасних обкладинок (файлів);
- файлові менеджери;
- програми для стиснення даних і як підсумок – економія пам’яті на вінчестері;
- інструменти для перегляду відео та прослуховування аудіо;
- корисне для діагностики комп’ютерного «заліза»;
- програми для можливості обмінюватися даними між комп’ютерами…
Можна відзначити, що деякі утиліти вже присутні спочатку в операційній системі, а є й незалежні програми подібного типу.
Прикладні програми надають користувачеві можливість прямої роботи на комп’ютері. Це цілі пакети, які часто займають чимало місця на вінчестері. Наприклад, бухгалтерські програми, величезна кількість графічних редакторів.
Інструментальне ПЗ – саме «серйозне». На подібних програмах працюють спеціально навчені і програмісти створюють майбутні програми. Щоб створити програму, необхідно мати: спеціальний редактор для написання вихідного коду; компілятор (переводить написане в проміжний код); складальник (пов’язує модулі і видає виконавчий код, той виходить готова програма). Написана програма запускається на комп’ютері, де стоїть ОС. Однак є і готові програми, які вміщують в себе все вищеперелічене (Microsoft Visual C++, Borland Delphi).
В результаті, існує три види програмного забезпечення. Кожен вид має підвиди. Всі статті, присвячені, читайте тут.
