У завданнях по російській мові трапляються такі, де необхідно зробити звукобуквенний аналіз слова. У термінології така вправа називається фонетичним розбором і позначається у завданні цифрою 1, яка стоїть над словом, наприклад – “тетрадь1”. Порівняно з іншими розборами (синтаксичним, лексичним, пунктуационным, морфологічним і т. д.), фонетичний є одним з найлегших вправ, і після декількох тренувань школяр грамотно і швидко зможе з ним впоратися. Сьогодні я розповім, як правильно робити звукобуквенний аналіз слів, що допоможе не тільки школярам, але і студентам, вже подзабывшим шкільний матеріал, і батькам, що допомагають дітям виконувати задані додому вправи.
Таблиця, в якій показується, як робиться звукобуквенний аналіз
Що потрібно знати перед тим, як робити звукобуквенний аналіз будь-якого слова?
Простота вправ з фонетичного розбору слова полягає в тому, що вони виконуються за сприйняттям слова на слух. Не треба шукати ні орфограммы, ні морфеми, достатньо лише знати, які характеристики застосовуються до кожного звуку. Тому насамперед необхідно вивчити таблицю:
Стрічка букв для фонетичного аналізу
В червоних клітинах показано голосні букви, в синіх – приголосні. Розберемо спочатку голосні: верхній ряд відведено твердим звуків (від [А] до [Е]), нижній – м’яким (від [Я] до [Е]). Тепер звернемося до приголосних, їх більше, і класифікуються вони по-іншому. Як видно з таблиці, є парні звуки ([Б] – [П] до [З] – [З]) і непарні (дзвінкі від [Л] до [Й’] і глухі від [Х] до [Щ’]). Ніякої звуковий навантаження не несуть Ь і Ъ.
В таблиці не позначено, але потрібно запам’ятати, що:
- звуки [Ж], [Ш], [Ц] – завжди тверді;
- звуки [Ч’], [Щ’] і [Й’] – завжди м’які (що при звукобуквенном розборі слова позначається апострофом [‘]);
- сонорні звуки (при вимові яких у голосовому тракті не спостерігається вихрового руху повітря) – це [Й’], [Л], [Л’], [М], [М’], [Н], [Н’],[Р], [Р’].
Ще один цікавий момент, що стосується букв Е, Е, Ю і Я: цими літерами позначаються як сам голосний звук і м’якість стоїть перед ними приголосного, так і відразу два звуку.
Подвійна роль букв Е, Е, Ю, Я
Зрозумівши ці початкові вимоги, можна приступати до звукобуквенному аналізу слова.
Читайте також: Розбір речення за частинами мови онлайн.
Як зробити звукобуквенний аналіз слова
Після того, як були вивчені таблиці, дані вище, школяр або студент зможе грамотно зробити звукобуквенний розбір, так як тепер у нього є базові знання про букви і звуки. Завдання робиться за таким планом:
- разбираемое слово правильно записується (для цього згадуються словникові слова, орфограммы і правила правопису);
- ставиться правильний наголос (на допомогу орфоепічний словник);
- праворуч від разбираемого слова записується його транскрипція і саме слово поділяється на склади;
- звуки записуються в стовпчик зверху вниз разом зі всіма своїми характеристиками:
- голосні – наголошені/ ненаголошені;
- приголосні – дзвінкий/ глухий (парний/ непарний), твердий/ м’який (парний/ непарний);
- зазначається, якою буквою позначається кожен із звуків;
- підраховується загальна кількість букв і звуків.
Схема, докладно описує звукобуквенная розбирання
Рекомендую: Як скласти схему пропозиції.
Приклади
Зробимо звукобуквенний аналіз слова “День” за вищенаведеною схемою.
Тепер розберемо по звуках і буквах слово “Ключ”.
Зробимо звукобуквенную схему слова “Чайка”.
Розбір слова “Гачок” зробимо так, як це прийнято в письмовому вигляді.
“Крючо’до” – [кр’уч’ок], крю-чок.
Слово Гачок
Слідуючи правилам і вищенаведеною схемою, будь-який школяр зможе грамотно виконати звукобуквенний аналіз будь-якого слова.