Зміст
Лімончелло – неймовірно популярний, досить міцний (35-40%), ароматний і смачний лимонний лікер, придуманий багато років тому в Італії. Рецепт його отримання криється в настоюванні лимонної шкірки на спирті, за рахунок чого він дуже багатий на вітамін С. У своєму складі напій містить спирт, цедру лимона, воду і цукор. Будь-які інші інгредієнти технологією його виробництва не передбачаються. Готується такий лікер в домашніх умовах неймовірно просто, потрібно всього лише мати гарний самогон і правильно настояти лимони.
Родина та історія створення Лимончелло
Багато італійські провінції змагаються за право називатися першовідкривачами лікеру під назвою Лимончелло. Претендують на це і острів Капрі, і міста Сорренто і Амальфі. Жителі кожної з цих областей пишаються тим, що саме вони вперше винайшли рецепт цього унікального напою. Достеменно відомо, що цей лікер з’явився на півдні сонячній Італії.
Є цікава легенда, що вперше винайшла лимонну настоянку звичайна жінка-селянка, яка проживала в той далекий час на маленькому шматочку суші – острові Капрі в Неаполітанському затоці. Щороку в саду визрівав щедрий урожай апельсинів і лимонів, вона ніяк не могла знайти гідного застосування цих фруктів. У 1888 році Марія Антонія Фараче вперше спробувала приготувати суміш із спирту, лимонної цедри і цукрового сиропу в домашніх умовах. Пригостивши напоєм спочатку своїх домочадців, потім сусідів і друзів, вона зрозуміла, що рецепт її винаходу припав до душі всім, хто його скуштував. По закінченні декількох років сім’я оформила і отримала патент на виробництво Лимончелло. Вже в 1900 році онук Марії відкрив власний ресторанчик і подавав в ньому відвідувачам смачний лимонний лікер. Відкривши свій бізнес, сім’я стала казково багата.
Жителі Амальфі і Сорренто зберігають свої історії створення жовтого лікеру. Кажуть, що у великих сім’ях Сорренто ще на початку 19 століття подавали своїм гостям до обіду склянку лимонного напою, який виготовляли, застосовуючи стандартний рецепт. А корінні мешканці Амальфі стверджують, що як тільки в їх місті стали вирощувати лимонні сади, так і з’явився на їхніх столах Лимончелло.
Італійські бідні рибалки собі приписують рецепт створення даної настоянки. Кажуть, що готували його в домашніх умовах, щоб взяти з собою на риболовлю морозним ранком і зігрітися.
Навряд чи тепер можна докопатися до правди і дізнатися, хто ж все-таки був першим у відкритті сонячного напою. Так може це і не настільки важливо? Головне, що він підкорив весь світ і настоянку Лимончелло можна покуштувати зараз в будь-яких барах по всьому світу – Азія або Австралія, Європа чи Америка.
Як правильно пити лікер Лимончелло?
Раз вже італійці придумали рецепт цього лікеру, їм і правила встановлювати з культури його пиття.
Одним з найбільш важливих факторів вживання лимонного напою, є його температура. Лікер п’ється максимально охолодженим в силу специфіки свого смаку. Але і перестаратися тут не бажано – кристалізація принесе тільки шкоду напою. За 15-20 хвилин до вживання, потрібно помістити напій в морозильну камеру. Для більшого ефекту рекомендують охолодити і лікерні келихи, з яких буде вживатися напій. Головне при цьому, щоб на келихах не було ні грама вологи, інакше на внутрішніх стінках сформується крижана кірка, за рахунок неї оригінальний смак Лимончелло буде вже трохи спотвореним.
Наступне важливе правило – це дотримання темпу пиття. П’ють Лимончелло маленькими порціями, по 1-2 глоточка. Лікер рекомендується трохи затримати в роті, а потім тільки ковтати не поспішаючи. Після цього робиться видих через ніс. Так виходить унікальне післясмак від вживання.
Треба пам’ятати, що Лимончелло підступний за рахунок легкого споживання. Лимонні кірки і досить великий обсяг цукру як би приглушують спиртової смак, можна дуже швидко сп’яніти. Краще робити перерви між келихами по 15-20 хвилин. Так можна контролювати свій стан і відчути неповторний смак лікеру.
Лімончелло ніколи не подають в якості аперитиву. Велика кількість цукру в ньому може погіршити апетит. Дуже цікаво поєднується лікер з десертними стравами – морозивом або фруктовими закусками. З шоколадом краще не подавати – це вже буде надто в плані змісту цукру і в одному, і в другому компоненті.
Наливати Лимончелло треба порціями, які використаються за один прийом. Він п’ється, поки не нагріється келих. В іншому випадку, якщо упустити цей момент, втратиться вся унікальність смаку.
Дуже просто і оригінально в Італії бажають урізноманітнити десертне блюдо у вигляді морозива. У креманку або блюдце накладають холодні ласощі і поливають зверху лимонної настоянкою.
Лікер Лимончелло також можна вживати не тільки в чистому вигляді, але і готувати з нього масу всіляких смачних коктейлів.
Як вибрати інгредієнти для лимонного лікеру?
Лимонна настоянка може виготовлятися на спирті, горілці або самогоні. Розглянемо докладніше останній варіант.
Для приготування лікеру Лимончелло на домашньому самогоні виберіть найкращі лимони, вони повинні бути стиглими, ароматними, яскраво-жовтого кольору. Перш за все, їх треба дуже ретельно промити. Буде навіть краще лимони обшпарити окропом кілька разів, це допоможе позбавитися від воску, яким їх покривають. Після того як обдадите фрукти окропом, промийте їх у прохолодній воді і витріть насухо.
Якщо ви беретеся за приготування Лимончелло на домашньому самогоні, значить, у вас є досвід в самогоноварении. Використовуйте найкращий і якісний самогон. Бажано, щоб він був подвійної перегонки і по міцності наближався до горілки (можна трохи міцніше).
Рецепт приготування Лимончелло на домашньому самогоні
Навіть якщо вам ніколи не довелося побувати в сонячній Італії, ви можете наблизитися до цього відчуття, приготувавши в домашніх умовах лікеру Лимончелло на самогоні. Рецепт досить простий. Для його виготовлення знадобляться:
- очищений якісний самогон – 1 л
- лимони – 9-10 штук
- питна вода – 200-300 мл
- цукровий пісок – 300-500 г
За допомогою овочевого ножа з лимонів зріжте верхню жовту цедру (постарайтеся не прихоплювати білу оболонку, вона може надати лікеру непотрібну гіркота), складіть її в скляну ємність і залийте самогоном. Закрийте скляну ємність кришкою і поставте на 5-6 днів у приміщення, де буде плюсова температура і повна відсутність попадання сонячних променів. Не забувайте про підготовлюваний Лимончелло, періодично струшуйте вміст ємності. За цей час самогон витягне з лимонної цедри всі дорогоцінні аромати.
Коли пройде зазначений час, потрібно виконати наступний етап в приготуванні Лимончелло на домашньому самогоні. На вогні доведіть воду до кипіння, всипте цукор і ретельно все перемішайте, постарайтеся досягти повного розчинення цукрового піску. Отриманий сироп охолодіть і влийте в нього свіжовіджатий сік від 1-2 лимонів. Тепер влийте отриману цукрово-лимонну суміш в ємність з шкіркою і самогоном. Залиште напій ще на кілька днів для настоювання. Якщо часу немає, можете використовувати його відразу.
Готовий напій настояний процідіть через кілька шарів чистою медичної марлевої тканини.
Рецепт можна трошки урізноманітнити. На свій розсуд можете додати для смаку сік лайма, ваніль або корицю, кардамон або шафран. Це допоможе ще більше забити присмак домашнього самогону. У зимовий час багато хто воліють додати в Лимончелло дрібно порізаний імбирний корінь.
Ось так легко і просто отримати в домашніх умовах напій з яскравими фарбами і неповторним смаком, який допоможе відчути себе під теплими сонячними променями Середземноморського узбережжя. Його м’яке тепло, схоже на морський бриз, здатна закрутити голову, навіть без прийняття алкоголю. Додайте рецепт в свою кулінарну скарбничку, готуйте лікер і насолоджуйтеся самі, а також пригощайте своїх гостей.
